Стислий зміст проекту

Нині діюча Конституція України  (розділи 1-3, ст.1-ст.74) гарантує кожному громадянину  :

(1) Добробут –право на достатній рівень життя: харчування, одяг, житло, необхідну  приватну власність, житлово-комунальні, енергетичні, інформаційні, транспортні, культурні та мистецькі послуги (ст. 13,14, 41, 47, 48, 50,67,95);

(2) Здоров’я-право на охорону  здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, відпочинок, спорт (49);

(3) Виховання дітей та освіту — право на отримання необхідних умов виховання дітей та надання їм освіти  (ст. 45, 51,52,53)  ;

(4) Гідність— право на  свободу думки, слова, світогляду, віросповідання, вільне вираження своїх поглядів та переконань,  свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, (ст.3, 15,19,21,22,27,28,29,30, 31,32,34,35,60);

(5) Волевиявлення – право на волевиявлення та управління державними справами (ст. 5, 36, 37,38 , 39, 40,  69,70,71, 72, 73, 74);

(6) Правововий захист—  право на судове забезпечення (ст.8,9,19,55,59, 60,61,62,63,64,89.)

(7) Суверенітет— право на суверенітет  (верховенство народу у вирішенні корінних питань організації свого життя), на  громадянство та його зміну, свободу пересування, вибору місця проживання, захист суверенітету та територіальної цілісністності, екологічної, економічнної та інформаційної безпеки країни , захист  культурної спадщини (ст.4, 16, 17,19  ,23,24,25,26,33,60, 64,65,66)  :

(8) Працю -право на працю і працеевлаштування , участь  у профспілках, страйк та державну підтримку (ст.36, 3742,43,44,46,54-1,67.).

Тобто, за Конституцією України, кожний громадянин є заможня людина, з правами  які  забезбечють її економічну, соціальну, суверенну незалежність в суспільних відношеинях, в дійсності це немає ніякого відношення до подавляючої кількості громадян України.

Якою ж повинна бути  Система правопорядку життєдіяльності  громадянина України, щоб вона відповідала Конституції України?

Люба Система будується на   критеріях  , який  є мірилом результатів  дії  цієї Системи.

В якості такого критерія, який дійсно стане мірилом відповідності як діючої Сис теми так і пропонуючої , вимогам Конституції України,  прийнята ст.3 Конституції України:

“Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави, а її життя , здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю”.

Будь-яке рішення, що приймається органами державної влади та місцевого самоврядування повинні підпорядковуватись цьому критерію, інакше вони не відповідають Конституції України.

Основні положення, що визначають зміст і спрямованість пропонуємої Системи:

(а)Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії (стаття 8 ).При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22).

(б) Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (стаття 19), а також ніхто не може примушувати виконувати передбачені законодавством закони та інші нормативно-правові акти, які не відповідають Конституції Україниположення (а).

(в) Носієм суверенітету (верховенство народу у вирішенні корінних питань організації свого життя)  і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Ніхто не може узурпувати державну владу (стаття 5). Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (стаття 17).

(г) Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (стаття 13 ) Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (стаття 95).

Частина суспільного багатства, що отримана будь-яким громадянином відповідно до законів, які протирічать Конституції України, повинна бути добровільно повернута державі цим громадянином,при невиконанні -наступає юридична відповідальність, положення а-д

(д) Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.(стаття 19) .

Наявність дії законів та інших нормативно-правових актів або їх прийняття, що не відповідають Конституції України, своєчасно не скасованих тими органами державної влади та органами місцевого самоврядування в чиїй відповідності  вони знаходяться є узурпація влади цими органами, а тому є підставою  заміни представництва  цих органів шляхом безпосеоедньої демократії (Майдан), положення а,в.

Відповідно до статті 1 Конституції  , Україна є демократична держава, а за визначенням, демократія це чітка процедура  досягнення визначеного правом результату.

Тому по кожному напрямку  (1-8) підготовлені процедури, які  забезпечують громадянину    досягнення результатів визначених його конституційними  правами (1-8),   на підставі положень (а)-(д) з урахуванням вибраного нами критерія.

В подальшому вони  формалізуються і представляються в виді програмного продукту із 8 підсистем, що відповідають визначеним раніше напрямкам (1-8).

Реалізація конституційних прав громадянина в кожній із підсистем  забезпечується  через активізацію  цих  процедур, які є результатом формалізації тих можливостей , що надаються  громадянину відповідною сукупністю декларацій Конституції.

Перелік цих процедур приведений в розділі Основні проектні рішення. Зазначим, що перелік  процедур не є вичерпним, а тому передбачені можливості як заміни певних процедур так і додавання нових.

Завершальною процедурою в кожній підсистемі є договір щодо зобов’язань, відповідальності та контролю дій представників органів державної  влади і місцевого самоврядування  щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадянина визначених в підсистемі та доля бюджету  у бюджеті сім’ї на утримання цих органів.

Як показує практика,  Апарат  Верховної Ради, Адміністрація Президента, Секретаріат Кабінету Міністрів,  Генерального прокурора та апарати перерахованих вище суб’єктів управління-це виключно адміністративно-бюрократичні організаційні структури,  які побудовані на системі управління замкнутих спіральних кіл (з майже неможливим виходом на відповідальну особу) : департамент Президента <> департамент Верховної Ради <> департамент Кабінету Міністрів<> департамент Прокуратури , департамент Ради національної безпеки і оборони<> департамент міністерства<> департамент Ради міністрів Автономної Республіки Крим<>департамент областої адміністраціїі<>департамент областої ради <>департамент Київської міської держадміністрації <>департамент Севастопольської міської держадміністрації <>департаменти (управління, секретаріати) інших центральних органанів виконавчої влади, державних органів, органів місцевого самоврядування. Ні один із керівників цих служб, як і підпорядковані їм начальники, за результати своєї діяльності ніякої відповідальності перед суспільством, громадами , а тим білше перед конкретним громадянином, не несе.  Фактично конституційно визначені державні особи передають свої повноваження іншим особам або органам, що протирічить Конституції України.

Тому проектом передбачається  прямі контакти  (через спеціальні протоколи, що визначають суть спілкування, без посередників) з тими представниками органів державної влади та місцевого самоврядування яких громадянин обирав безпосередньо (Президент, депутати всіх рівнів)  та  .тими представниками органів державної влади які визначені як конституційно відповідальні особи (Прим’єр — міністр, Генеральний прокурор, Міністри і т.п)

Ми готові до виготовлення і впровадження Мобільного регістратора , як програмного продукту,  і надіємся на конструктивну підтримку всіх професіоналів та небайдужих громадян . Є свідоцтво про реєстрацію авторського права на цей проект , ві н відповідає вимогам законодавства, що висуваються до об’єкта права інтелектуальної власності. Проект отримав позитивну оцінку спеціалістів,

При позитивному вирішенні проблеми, кожен громадянин , загрузивши Мобільний регістратор, як  програмний продукт, в свій планшет, комп’ютер, мобільний телефон і т.п. отримує засіб як гарантію  дії  декларацій, визначених Конституцією України.

 

Додаток1.

Розділ 1.

Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. (1)

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.(2)

Стаття 13. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону(3)

Стаття 14. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.(4)

Стаття 17. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.(5)

Зміни до ст.1-ст.20, та законів,  повинні затверджуватись всеукраїнським референдумом.

Розділ 2.

Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.(6)

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (7).

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.(8)

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. (9)

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. (10)

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.(11)

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.(12)

Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. (13)

Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.(14)

Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (15)

Стаття 41. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. (16)

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. ( 17)

Стаття 43. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. (18)

Стаття 44. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйкуЗаборона страйку можлива лише на підставі закону.( 19)

Стаття 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом  (20).

Стаття 46.Громадяни мають право на соціальний захист, що включає  право на забезпечення їх у разі повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також   у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також  бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі  державних,  комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.  Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.(21)

Стаття 47. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.(22)

Стаття 49. Кожен має право на  охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних,  медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно;  існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.( 23)

Стаття 53. Кожен має право на освіту.Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства. (24)

Стаття 54. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. (25)

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. (26)

Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки.Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. (27)

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.(28)

Стаття 67. Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. (29)

 Зміни до ст.21-74  та законів повинні затверджуватись,  2/3 голосами депутатів  Вурховної ради України